Університет державної фіскальної служби україни
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА

Публічна інформація

Умови для навчання

До послуг студентів:
— аудиторії;
— сучасна бібліотека та читальні зали;
— комп’ютерні класи, доступ до мережі Internet;
— медичне обслуговування;
— гуртожитки;
— стадіон, спортивні та тренажерний зали;
— їдальня;
— кафе.
Навчальний процес здійснюється за новітніми методиками, технологіями з використанням технічних засобів навчання. За бажанням студенти можуть навчатися по програмах з інтенсивного вивчення іноземних мов, комп’ютерної техніки. Також вони мають змогу брати активну участь у творчих колективах Культурно-мистецького центру «Сузір’я», спортивному житті інституту тощо. Студенти інституту беруть активну участь у роботі наукового товариства студентів та курсантів. Межі наукових інтересів студентів широкі: починаючи від історії, філософії, інформатики, історії вчень про державу і право і закінчуючи дисциплінами фахового спрямування. Серед них є лауреати конкурсів студентських наукових робіт. В інституті створені всі умови для самореалізації особистості, активно працюють: студентський профком, наукове товариство студентів та курсантів, спортивні секції, творчі колективи. З метою набуття практичних навичок протягом навчання студенти проходять практику на підприємствах, в установах, організаціях як державної, так і приватної форм власності, судових та правоохоронних органах. Після закінчення навчання випускники зможуть працювати на посадах секретаря суду, юрисконсульта, державного виконавця, нотаріуса; адвоката, помічника судді, оперуповноваженого, слідчого, прокурора, податкового інспектора. Випускники інституту мають можливість продовжити навчання за третім (освітньонауковим)рівнем для здобуття наукового ступеню доктора філософії у галузі права, а також доктора наук у галузі права.

Методи викладання і навчання

В інституті використовується кредитно-трансферна система організації освітнього процесу, яка відповідає вимогам ECTS. Заліковий академічний кредит складає 30 годин і
включає усі види навчального навантаження студента: лекції, практичні, семінарські заняття, завдання для індивідуальної і самостійної роботи, курсове проектування, заліки, екзамени, практики тощо. Число змістових модулів залежить від обсягу годин, які передбачені для  вивчення навчальної дисципліни, і знаходиться в межах від 3 до 8.
При викладанні навчальних дисциплін використовуються переважно інформаційно-ілюстративний, пошуковий та проблемний методи навчання з застосуванням технічних
засобів.
У навчальному процесі в інституті використовуються такі методи навчання:
— лекції для потоків;
— практичні заняття;
— семінарські заняття;
— курсові роботи;
— виконання рефератів;
— консультації;
— самостійна робота студента;
— практика;
— дипломні роботи.
Оцінювання знань студентів під час проведення модульних контролів, заліків та екзаменів здійснюється переважно за допомогою усного опитування, тестів та письмових
контрольних робіт. Звітом з виконання самостійної та індивідуальної роботи є оформлені за стандартом реферати, курсові роботи з використанням ПЕОМ. За результатами проходження практик складаються письмові звіти.

Методи оцінювання знань

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і семестрового контролю знань у формі екзамену відповідно до навчальних планів. Для оцінки знань студентів зміст дисципліни поділяється на модулі, залежно від кількості годин, відведених на навчальний курс. Об’єктом оцінювання знань є програмний матеріал навчальної дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені. Завданням поточно-модульного контролю є перевірка засвоєння певного програмного матеріалу (змістовий модуль, модуль), у формі виконання індивідуальних та самостійних робіт і контрольного заходу у вигляді модульної контрольної роботи. Завданням екзамену є перевірка рівня знань студентів програмного матеріалу в цілому,
логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної
дисципліни тощо. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. З дисциплін, де оцінювання рівня знань здійснюється на основі результатів ПМК та
екзамену, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно), а завдання, що виносяться на екзамен – від 0 до 50 балів (включно). Підсумковою оцінкою з навчального курсу є сума набраних балів за результатами поточного контролю та екзамену (50+50=100 балів). З навчальних дисциплін, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами ПМК, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Якщо навчальна дисципліна вивчається протягом 2-х і більше семестрів з підсумковим контролем у формі екзамену, то в загальній підсумковій оцінці враховуються середній бал за результатами поточного контролю в усіх семестрах, в яких вивчалася навчальна дисципліна, та результати екзамену. При цьому поточна успішність в усіх семестрах оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Результати поточного контролю знань студентів в кожному семестрі фіксуються у відомості обліку успішності за ПМК

Організація поточного модульного контролю

При організації поточного модульного контролю кафедри самостійно розподіляють загальну кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, між відповідними
об’єктами контролю, визначають форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, які включають до робочих навчальних програм і доводять до відома студентів
на початку вивчення навчального курсу. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо, можуть присуджуватись додаткові бали за результатами поточного контролю. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості за поточну роботу не може перевищувати 50 балів (при підсумковому контролі у формі екзамену) або 100 балів (при ПМК). Результати поточного модульного контролю знань студентів вносяться до відомості
обліку успішності та враховуються при виставленні підсумкового балу за вивчення дисципліни.

Підсумкове оцінювання знань за результатами поточного
модульного контролю

З навчальних дисциплін, де підсумкове оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю, завдання поточного контролю оцінюються
в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). В разі невиконання визначених завдань поточного контролю з об’єктивних причин студенти мають право, за дозволом директора інституту скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач. Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського (практичного) заняття відповідного семестру, а на заочній формі навчання – за розкладом екзаменаційних сесій. Кількість балів з навчальних дисциплін, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю від 0 до 100 балів (включно), вноситься до відомості обліку успішності за поточним модульним контролем і є основною
для визначення загальної успішності студентів з даного предмета.

Особливості організації поточного контролю знань студентів першого (бакалаврського)
рівня вищої освіти

Об’єктами поточного контролю знань студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти є:
а) систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях;
б) виконання завдань для самостійного опрацювання;
в) виконання індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом;
г) виконання модульних (контрольних) завдань.
При контролі систематичності та активності роботи на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і
виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати експрес-контролю тощо.
Під час контролю виконання завдань для самостійного опрацювання оцінюванню підлягає:
— самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань;
— написання рефератів, есе;
— підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів;
— переклад іноземних текстів встановлених обсягів;
— підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.
При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після вивчення певного модуля.
Модульний контроль може проводитись у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань під час проведення контрольних робіт, виконання
індивідуальних завдань тощо. Кількість модульних контролів залежить від числа годин, відведених на вивчення навчальної дисципліни в семестрі.

Особливості організації поточного контролю знань студентів другого (магістерського)
рівня вищої освіти

Об’єктом поточного контролю здобувачів знань другого (магістерського) рівня підготовки є програмний матеріал навчальної дисципліни, що перевіряється за двома
напрямками:
а) перевірка теоретичних знань;
б) перевірка виконання практичних завдань.
Оцінювання рівня засвоєння теоретичних знань може здійснюватись в таких формах: підготовці звітів по відповідних темах навчальної дисципліни або написанні рефератів згідно
з тематичним планом; виконанні письмової контрольної роботи за тестами або за білетами затвердженими кафедрою; проведенні усної співбесіди викладача зі студентом в процесі якої студент дає відповіді на питання з різних тем навчальної дисципліни. Оцінювання рівня набутих практичних навичок здійснюється за результатами виконання та захисту індивідуальних практичних завдань, що виконуються студентами на базі матеріалів виробництва (за місцем проходження практики).

Організація підсумкового контролю
Підсумковий контроль знань студентів у формі екзамену

Семестровий контроль у формі екзамену є обов’язковим для всіх студентів. Оцінювання рівня знань студентів під час проведення екзамену здійснюється в діапазоні від
0 до 50 балів. На екзамен виносяться основні питання навчального курсу, типові та комплексні задачі, ситуаційні завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо. Перелік питань, що охоплюють зміст дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої навчальної програми дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру. Структуру і зміст екзаменаційних білетів визначає кафедра. Підсумковою кількістю балів з навчальної дисципліни є сума набраних студентом балів протягом вивчення курсу та отриманих балів при складанні екзамену (50+50= 100 балів).

Підсумкове оцінювання знань за результатами ПМК

Якщо навчальна дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів, та семестрове підсумкове оцінювання рівня знань здійснюється за результатами ПМК, то в
цьому випадку підсумкова кількість балів з навчальної дисципліни визначається як середній бал за результатами поточного контролю в усіх семестрах, в яких вивчалась навчальна
дисципліна. Якщо навчальна дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів, та семестрове підсумкове оцінювання рівня знань студента здійснюється за результатами ПМК,
то в цьому випадку підсумкова кількість балів з навчальної дисципліни визначається як середньозважений бал за результатами поточного контролю в усіх семестрах, в яких
вивчалась навчальна дисципліна.  В разі невиконання визначених завдань поточного контролю з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом директора інституту скласти їх до останнього семінарського (практичного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач. Підсумковий бал за результатами ПМК оформлюється під час останнього
семінарського (практичного) заняття відповідного семестру, а на заочній формі навчання – за розкладом екзаменаційних сесій.